мені холодно

v (1-ша особа sing pres. am; 2-га особа sing pres. are; 3-тя особа sing pres. is; pl pres. are; sing past was; pl past were; p.p. been)

1) бути, бувати

2) жити; існувати

3) перебувати; бути присутнім

4) залишатися

5) відбуватися, траплятися, статися

6) дорівнювати, становити

7) розм. коштувати

8) мати значення (вартість)

9) супроводити (у побажанні)

10) як дієслово-зв'язка бути

11) у сполученні з pres.p. утворює форму continuous

12) у сполученні з інфінітивом означає повинність

* * *

(oдн. was мн. were); been; теп. ч. 1-ї oc.; oдн. am 3-я oc.; oдн. is 2-a; oc.; oдн. 1-a, 2-a, 3-я oc.; мн. are; заст. 2-a; oc. oдн. теп. ч. art

1) бути, існувати

2) бути, знаходитися; бути присутнім; перебувати; залишатися

3) відбуватися, траплятися, здійснюватися

4) дорівнювати, становити; коштувати; значити, важити

5) піднес. супроводжувати ( в окличних реченнях як побажання)

6) there is є, є в наявності

7) to have been відвідувати, бувати; заходити, бути

8) to be at smth мати намір зробити або сказати що-небудь; нападати, накидатися на що-небудь; брати без дозволу

9) to be at smb приставати до кого-небудь

10) to be above smth /doing smth / бути вищим за що-небудь; не опускатися до чого-небудь

11) to be beneath smth; smb бути нижче чого-небудь, кого-небудь

12) to be beyond smth; smb бути поза, за межами чого-небудь, можливостей кого-небудь

13) to be abreast of smth бути в курсі чого-небудь

14) to be after smb переслідувати, намагатися піймати кого-небудь

15) to be after smth замірятися на що-небудь, прагнути заволодіти чим-небудь

16) to be about to do smth збиратися, мати намір зробити що-небудь

17) to be against smth суперечити чому-небудь, іти врозріз із чим-небудь

18) to be for smth стояти або бути за ( що-небудь)

19) to be for some place відправлятися, їхати куди-небудь

20) to be on smb бути оплаченим ким-небудь; раптово настати (про свята, вибори)

21) to be on smth входити до складу, бути членом ( комісії)

22) to be on smb; smth бути поставленим на кого-небудь, що-небудь (нaпp., на коня)

23) to be up to smth замишляти, затівати що-небудь; знати, бути обізнаним про що-небудь

24) not to be up to (doing) smth не спромогтися зробити що-небудь, не впоратися із чим-небудь; поступатися ( кому-небудь)

25) to be up to smb бути покладеним на кого-небудь ( про відповідальність); залежати від кого-небудь

26) to be up against smth; smb стикнутися з чим-небудь, ким-небудь; зустріти відсіч

27) to be up for smth бути піднятим, виникати, розглядатися ( про питання); розглядати в суді, судити; призначатися до продажу; бути висунутим кандидатом, бути претендентом (на посаду, пост)

28) to be with smb підтримувати кого-небудь; розуміти, стежити за тим, що говорять

29) to be with smb; smth працювати у кого-небудь, де-небудь ( по найму)

30) як дієслово-зв'язка бути

31) з наступним інфінітивом виражає повинність, обумовлену домовленістю, планом

32) заст. у сполученні з p. p. дієслів to come, to fall, to sit, to run, to get та ін.

33) у сполученні з pres. p. служить для утворення тривалої форми

34) у сполученні з p. p. перехідних, деяких неперехідних дієслів служить для утворення пасивної форми

1) (вопрос. мест.: кто (что) или какой из двух, из многих), котрий, (в литературе реже) которий. [Той питається (вовків): «Котрий коня ззів?» (Поділля, Дим.). Од котрого це часу ви мене не бачите? (Н.-Лев.). «Підіть-же в ліс, - которий лучче свисне?» (Рудч.)]. -рый (теперь) час? - котра (тепер) година? В -ром часу? - в котрій годині, (зап.) о котрій годині? (когда) коли? Когда вы уезжаете? В -ром часу, то есть? (Турген.) - коли ви їдете? О котрій годині, себ-то? -рое (какое) число сегодня? - котре число сьогодні? В -ром (каком) году это было? - якого року це було? До -рых (каких) же пор? - доки-ж? до якого-ж часу? -рый ей год? - котрий їй рік? -рым ты по списку? - котрим ти в реєстрі (в списку)? -рую из них вы более любите? - котру з них (з їх) ви більше кохаєте? -рого котёнка берёшь? - котре котеня береш? А в -рые двери нужно выходить - в те или в эти? (Гоголь) - а на котрі двері треба виходити - в ті чи в ці? -рый Чацкий тут? (Гриб.) - котрий тут Чацький? Скажи, в -рую ты влюблён? - скажи, в котру ти закоханий? -рый тебя день не видать (очень, долго, давно)! - кот(о)рий день тебе не видк[н]о!;

2) -рый из… (из двух или из многих; числительно-разделит. знач.) - котрий, (в литературе реже) которий. [Коні йому говорять: «ти вирви з кожного з нас по три волосині, і як треба буде тобі котрого з нас, то присмалиш ту волосину, которого тобі треба» (Рудч.). Один із їх - котрий, то тільки Господь відає - упаде мертвий (М. Рильськ.). Розказує їм (вовкам), котрий що має ззісти (Поділля. Дим.). По улиці йшов Василь і не знав, на котру улицю йти (Н.-Лев.). А в Марусі аж два віночки - которий - возьме, плаче (Пісня). Вже у дівчат така натура, що котора якого парубка полюбить, то знарошне стане корити, щоб другі його похваляли (Квітка)]. Она рассказывала, в -ром часу государыня обыкновенно просыпалась, кушала кофе (Пушкин) - вона оповідала, в (о) котрій годині (или коли: когда) государиня звичайно просипалась (прокидалась), пила каву. Он рассказывает, не знаю (в) -рый раз, всё тот же анекдот - він розповідає не знаю, котрий раз ту саму анекдоту. Ни -рого яблока не беру: плохи - ні котрого яблука не беру: погані. [Ні на кого і не дивиться і дівчат ні которої не заньме (Квітка)]. -рый лучший, -рый больший - котрий кращий, котрий більший, (получше) де- кращий, (побольше) де-більший. [Де-кращого шукає (Сл. Гр.)]. Не толпитесь! Которые лишние, уходите! (Чехов) - не товптеся! котрі зайві, йдіть собі;

3) (относ. мест.): а) в придат. предл. после главн. (постпозитивных) (народн. обычно) що (для всех род. ед. и мн. ч. им. п.), (иногда) котрий, которий, (литер.) що, який, котрий, (реже) которий. [Панич, що вкрав бич (Приказка). Приходь до коня, що з мідною гривою (Рудч.). Ізнайшла вже я чоловіка, що мене визволить (М. Вовч.). А де-ж тая дівчинонька, що сонна блудила (Шевч.). Отож тая дівчинонька, що мене любила (Пісня). І це була перша хмара, що лягла на хлопцеву душу (Грінч.). І молодиці молоденькі, що вийшли замуж за старих (Котл.). За степи та за могили, що на Україні (Шевч.). З давніх давен, чути було про збройних людей, що звались козаками (Куліш). Його розпитували про знайомих офіцерів, що там служили (Франко). А нещаслива та дівчинонька, котра любить козака (Пісня). Смерть вільшанського титаря - правдива, бо ще є люди, котрі його знали (Шевч. Передм. до Гайдам.). Про конфедератів так розказують люди, котрі їх бачили (Шевч. Прим. до Гайдам.). Один дід, которий увійшов з нами в церкву… (Стор.). Це ті розбійники, которі хотіли убити (Рудч.). Піднявшись історію України написати, мушу я догодити землякам, которі Україну свою кохають і шанують (Куліш). До кого-ж я пригорнуся і хто приголубить, коли тепер нема того, який мене любить? (Котл.). Но це були все осужденні, які померли не тепер (Котл.). Потім мушу видати книжку про порядки, які завелись на Україні… (Куліш)]; в сложн. предложениях (из стилистических мотивов: для избежания повторения що) авторы употребляют: що, який, котрий, которий. [Червонець, що дав Залізняк хлопцеві і досі єсть у сина того хлопця, котрому був даний; я сам його бачив (Шевч. Прим. до Гайд.). А я багато разів чула від моєї матери, що та жінка не любить свого мужа, котра не любить його кревних (М. Рильськ.). Але й тут стрінемо у Левицького просто блискучі сторінки, які доводять, що він добре знав життя цих наших сусідів (Єфр.)]. -рый, -рая, -рое, -рые - (иногда, для ясности согласования) що він, що вона, що вони (т. е. к що прибавляется личн. мест. 3-го л. соотв. рода и числа). [Біда тому пачкареві (контрабандисту), що він (который) пачки перевозить (Чуб.). Знайшли Ентелла сіромаху, що він під тином гарно спав (Котл.). От у мене була собачка, що вони (которая) ніколи не гризлась із сією кішкою, а тільки грались (Грінч. I). Пішли кликати тую кобіту (женщину), що вона має вмерти (Поділля. Дим.)]. Человек, -рый вас любит - людина, що вас кохає (любить). Берег, -рый виднелся вдали - берег, що мрів (манячив) далеко. Море, -рое окружает нас - море, що оточує нас. Есть одно издание этой книги, -рое продаётся очень дёшево - є одно видання цієї книжки, що (или для ясности согласов що воно) продається дуже дешево. -рого, -рой, - рому, -рой, -рым, -рой, -торых, -рым, -рыми и др. косв. п.ед. и мн. ч. - що його, що її, що йому, що їй, що ним, що нею, що них (їх), що ним (їм), що ними (їми) и т. д. (т. е. при що ставится личн. м. 3-го л. соотв. рода, числа, падежа), якого, якої, якому, якій, яким, якою, яких, яким и т. д., кот(о)рого, кот(о)рої, кот(о)рому, кот(о)рій, кот(о)рих, кот(о)рим и т. д. [Ой чия то хата з краю, що я її (которой) не знаю? (Чуб. V). Ото пішов, найшов іще такого чоловіка, що наймита йому треба було (которому батрака нужно было) (Грінч. I). Переживеш царицю, що їй (которой) служиш (Куліш). У його є висока мета, є святиня, що він їй служить (Грінч.). Піди ще достань мені цілющої води, що стереже її (которую стережёт) баба-яга (Рудч.). В Катерині вже обурювалась гордість, що її мала вона спадщиною від матери (Грінч.). Чи справді є тут якась тайна, що її (которую) ховають від мене? (Франко). Праця, що її подаю тут читачеві… (Єфр.). І отой шлях, що ним (которым) проходить чесна, талановита селянська дівчина (Єфр.). Гущавина ся тяглася аж до муру, що ним обгороджено було сад (Грінч.). А то в його така сопілка була, що він нею звірів своїх скликав (Рудч.). Стоять верби по-над воду, що я їх (которые я) садила (Пісня). Не з гнівом і зневагою обернемось ми до панів, що кості їх (кости которых) взялись уже прахом (Куліш). Про що життя тим, що їм (которым) на душі гірко? (Куліш). Оті забивні шляхи, що ними (которыми) простувала Рудченкова муза (Єфр.). Що-б то такого, коли й жінку не бере (чорт), котру я зоставив на останок? (Рудч.). Задивляючись на невідомі місця, котрі приходилось переходити (Мирний). Це такі докази, котрих показати тобі не можу (Франко). Жий вже собі а вже з тою, котору кохаєш (Чуб. V). Він умовляє, щоб ти сплатив нарешті данину, котору йому винен (М. Рильськ.). Заплатив я великим смутком за ті розмови щирії, которі необачно посилав до вас на папері (Куліш). Хіба-ж є пани, яким гроші не милі? (Номис). З того самого Ромоданового шляху, яким ішов парубок… (Мирний). Почування, яким пронято сі вірші, вразило її надзвичайно (Грінч.). Того протесту, якого повно розлито по всьому творові (Єфр.). Ті нові почуття, яких він досі не знав, зовсім заполонили його (Крим.)]. -рого, -рую, -рые, -рых (вин. п.) - (обычно) що, вм. що його, що її, що їх; иногда и в др. косв. п. - що (т. е. що без личн. мест. 3-го л.). [Хвали мати того зятя, що я полюбила (Пісня). В кінці греблі шумлять верби, що я насадила; нема мого миленького, що я полюбила (Пісня). Все за того п'ятака що вкрав маленьким у дяка (Шевч.). Зайду до тієї кринички, що я чистила, то може там нап'юся (Рудч.). І намітку, що держала на смерть… (Н.-Лев.). Рушниками, що придбала, спусти мене в яму (Шевч.). На ті шляхи, що я міряв малими ногами (Шевч.). Приколень, що (вм. що ним: которым) припинають (Чуб. I). Осиковий прикілок, що (которым) на Ордані дірку у хресті забивають (Грінч. III)]. Книга, - рую я читаю - книга (книжка), що я читаю или що я її читаю. Надежды, -рые мы на него возлагали - надії, що ми на нього покладали (що ми на нього їх покладали). Через какой-то религиозный катаклизм, причины -рого ещё не совсем выяснены - через якийсь релігійний катаклізм, що його причини ще не вияснено гаразд (Крим.). Он (Нечуй-Левицкий) не мало внёс нового в сокровищницу самого нашего литературного языка, хорошим знатоком и мастером -рого он бесспорно был - він (Нечуй-Левицький) не мало вніс нового в скарбницю самої нашої літературної мови, якої добрим знавцем і майстром він безперечно був (Єфр.) или (можно было сказать) що добрим знавцем і майстром її він безперечно був. Великие писатели, на произведениях -рых мы воспитывались - великі письменники, що на їх творах (на творах яких) ми виховувалвсь. Изменил тем, в верности -рым клялся - зрадив тих, що на вірність їм клявся (яким на вірність клявся). С -рым (-рой), к -рому (-рой), в -рого (-рой), в -ром (-рой), в -рых, на -ром, через -рый, о -рых и т. д. - що з ним (з нею), що до його (до нього, до неї), що в його (в нього, в неї), що в йому (в ньому, в ній), що в них (їх), що на йому (на ньому, на ній), що через його (через неї), що про (за) них (їх) и т. д. - з кот(о)рим (з кот(о)рою), до кот(о)рого (до кот(о)рої), в кот(о)рого (в кот(о)рої), в кот(о)рих, на кот(о)рому (на кот(о)рій), через кот(о)рий (через кот(о)ру), про кот(о)рих и т. д., з яким (з якою), до якого (до якої), в якого (в якої), в якім (в якій), на якому (на якій), через який (через яку), в яких, про яких и т. д. [Тоді взяв тую, що з нею шлюб брав (Рудч.). Де-ж ті люди, де-ж ті добрі, що серце збиралось з ними жити (с которыми сердце собиралось жить), їх любити? (Шевч.). Що-то за пан, що в його ніщо не гниє (Номис). От виходе баба того чоловіка, що він купив у його (у которого купил) кабана (Грінч. I). Козаками в Татарщині звано таке військо, що в йому були самі улани, князі та козаки (Куліш). Бачить багато гадюк, що у їх на голові немає золотих ріг (рогів) (Грінч. I). А це сап'янці-самоходи, що в них ходив іще Адам (Котл.). Далека подорож, що ти в неї збирався вирушить уранці (М. Рильськ.). А то про яку (дівчину) ти кажеш, що до неї тобі далеко? (Квітка). Се колесо, що зверху пада на його (на которое) вода (Номис). Нема тії дівчиноньки, що я в їй кохався (Пісня). Вхопилась руками за дошку ту, що він на їй сидів (Рудч.). Картини природи, що на їх такий із Мирного митець (Єфр.). Романи «Голодні годи» та «Палій» (П. Мирного), що про їх маємо відомості… (Єфр.). Дивиться в вікно - ліс: може той, що він через його йшов? (Рудч.). Там був узенький такий волок, суходіл такий, що через його хижаки свої човни переволікали (Куліш). Лиха та радість, по котрій смуток наступає (Номис). Візьму собі молоду дівчину, із котрою я люблюсь (Грінч. III). А парубки, а дівчата, з котрими я гуляв! (Н.-Лев.). Став на гілляці да й рубає ту саму гілляку, на которій стоїть (Рудч.). Побачила, що він бере не тою рукою, на которій перстінь, та й випила сама ту чарку (Рудч.). В ту давнину, до которої не сягає наша писана пам'ять (Куліш). Дивувалися Миколиній енергії, з якою він поспішається до громадського діла (Грінч.). Він (пан) знов був сильний та хитрий ворог, з яким трудно було боротись, який все переможе (Коцюб.). Опріч юнацьких спроб, про які маємо згадки в щоденнику, але які до нас не дійшли (Єфр.)]; иногда сокращенно: що, вм. що в його (у -рого), що з неї (из -рой), що на йому (на -ром), що про неї (о -рой), що в них (в -рых) и т. д. [Пішов до того коня, що (вм. що в його: у которого) золота грива (Рудч.). Хто мені дістане коня, що (вм. що в його: у которого) буде одна шерстина золота, друга срібна, то за того оддам дочку (Рудч.). А де-ж тая криниченька, що (вм. що з неї: из которой) голубка пила? (Чуб. V). Чи це тая криниченька, що я воду брав? (Пісня). Дождавшись ранку, помазала собі очі росою з того дерева, що (вм. що на йому: на котором) сиділа, і стала бачить (Рудч.). Хотів він було заснуть у тій хаті, що (вм. що в ній или де: в которой) вечеряли (Грінч. I). Чи се тая криниченька, що голуб купався? (Пісня). У той день, що (вм. що в його или коли: в который) буде війна, прийдеш раненько та розбудиш мене (Рудч.). А тим часом сестра його пішла в ту комору, що брат казав їй не ходити туди (Рудч.) (вм. що в неї (в которую) брат казав їй не ходити) (Грінч.). Одвези мене в ту нору, що ти лежав там (вм. що в ній (в которой) ти лежав) (Грінч. I). Він пішов до тих людей, що (вм. що в них: у которых) води немає (Грінч. I)]. Это человек, за -рого я ручаюсь - це людина, що я за неї (или сокращенно що я) ручуся; це людина, за котру (за яку) я ручуся. Это условие, от -рого я не могу отказаться - це умова, що від неї я не можу відмовитися (від якої я не можу відмовитися). Материя, из -рой сделано это пальто - матерія, що з неї пошито це пальто. Дело, о -ром, говорил я вам - справа, що я про неї (що про неї я) говорив вам; справа, про яку я вам говорив. Цель, к -рой он стремится - мета, що до неї він (що він до неї) прагне. У вас есть привычки, от -рых следует отказаться - у вас є завички, що (їх) слід позбутися (кинутися). Король, при -ром это произошло - король, що за нього це сталося; король, за якого це сталося. Обстоятельства, при -рых он погиб - обставини, що за них він загинув; обставини, за яких він загинув. Условия, при -рых происходила работа - умови, що за них (за яких) відбувалася праця. Люди, среди -рых он вырос - люди, що серед них він виріс. Многочисленные затруднения, с -рыми приходится бороться - численні труднощі, що з ними доводиться змагатися. В -ром (-рой), в -рых, на -ром (-рой), в -рый (-рую), из -рого (- рой) и т. п. (о месте) - (обычно) де, куди, звідки, (о времени) коли, вм. що в (на) йому (в ній), що в них, що в нього (в ній), що з нього (з неї) и т. д. (т. е. сокращение придат. определит. через соотв. наречия: где, куда, откуда, когда). [Довго вона йшла у той город, де (вм. що в йому: в котором) жив сам цар із сліпою дочкою (Рудч.). Указуючи на те дерево, де (вм. що на йому) сиділа Правда (Рудч.). Високії ті могили, де (вм. що в них) лягло спочити козацькеє біле тіло в китайку повите (Шевч.). В Гадячому Панас (Мирний) вступив до повітової школи, де і провчився чотири роки (Єфр.). Ось і зачервоніло на тій дорозі, де (вм. що нею: по которой) йому треба йти (Квітка). Напровадила Христю саме на той шлях, куди (вм. що на його: на который) пхали її соціяльні умови (Єфр.). Проклятий день, коли я народився (Крим.). Хай буде проклятий той день, коли я вродилася, і той день, коли я ступила на цей корабль (М. Рильськ.)]. Красноярская тюрьма, в -рой (где) сидел т. Ленин - красноярська в'язниця, де сидів т. Ленін («Глобус»). Дом, в -ром я жил - (обычно) дім, де я жив, (можно) дім, що я (там) жив. Река, в -рой мы купались - річка, де ми купались; річка, що (вм. що в ній) ми купались. В том самом письме, в -ром он пищет - у тому самому листі, де він пише (вм. що в йому він пише; в якому він пише (Єфр.)). Страна, в -рую мы направляемся - країна, куди (вм. що до неї) ми простуємо. Источник, из -рого мы почерпнули наши сведения - джерело, звідки ми засягнули наші відомості. Положение, из -рого трудно выйти, нет выхода - становище, де (или що, що з ним) важко дати собі раду, становище, де (или що) нема ради. Постановление, в -рой… - постанова, де… Принято резолюцию, в -рой… - ухвалено резолюцію, де… Произведение, в -ром изображено… - твір, де змальовано. Картина народной жизни, в -рой автором затронута… - картина народнього життя, де (в якій) автор торкнувся… Общество, в -ром… - суспільство, де… В том году, в -ром это произошло - того року, коли це сталось. В тот день, в -рый будет война - того дня, коли буде війна; того дня, що буде війна (Рудч.). Века, в продолжение -рых шли беспрерывные войны - сторіччя, коли (що тоді, що протягом них) точилися безнастанні війни. Эпоха, в продолжение -рой… - доба, що за неї (що тоді, що протягом неї); доба, коли… Эпоха, во время -рой - доба, коли; доба, що за неї, що тоді. Но больше всего, конечно, влияла та самая эпоха, во время -рой всё это совершалось - але найбільше, звичайно, впливав той самий час, за якого все те діялось (Єфр.) или (можно сказать) коли все те діялось. Война, во время -рой погибло так много людей - війна, коли (що під час неї, що за неї, що тоді) загинуло так багато людей (загинула така сила людей). Зима, во время -рой было так холодно, миновала - зима, коли було так холодно, минула. Тот - который - той - що, той - який, той - кот(о)рий. [А той чоловік, що найшов у морі дитину, сказав йому (Грінч. I). Нема того, що любила (Пісня). Два змії б'ють одного змія, того, що в його (у которого) була Олена Прекрасна (Грінч. I). Силкувався не злетіти з того щабля, на який пощастило видряпатись (Єфр.). Щоб догодити вам, я візьму собі жінку, якщо ви найдете ту, котру я вибрав (М. Рильськ.)]. Я тот, -му внимала ты в полуночной тишине (Лермонт.) - я той, що в тиші опівнічній до нього прислухалась ти (Крим.). Такой - который - такий - що, такий - який (кот(о)рий). [Коли такий чоловік і з такими довгими усами, що ними (которыми) він ловив рибу (Грінч. I)]; б) в препозитивных (предшествующих главн. предложению) придаточных предл. - котрий, которий (в главн. предл. обычно соответствует указ. мест. той (тот), иногда указ. мест. опускается). [Два пани, а єдні штани: котрий раньше встав, той ся і вбрав (Номис). Котрі були по селу красивіші і багатіші дівчата, ті все ждали - от-от прийдуть від Костя старости (Квітка). Котрі земляки особисто були знайомі з Димінським, тих Академія дуже просить писати спомини за нього (Крим.). Котрий (чумак) корчму минає, той дома буває, котрий корчми не минає, той у степу пропадає (Чум. Пісня). Которий чоловік отця-матір шанує-поважає, бог йому милосердний помагає, которий чоловік отця-матері не шанує, не поважає, нещасливий той чоловік буває (Дума). Дивись, котора гуска тобі показується красна, ту й лови (Грінч. I). Котра дівчина чорнобривая, то чарівниця справедливая (Чуб. V). Которая сиротина, гине (Чуб. V) (вм. которая сиротина, та гине)]. -рая птичка (пташка) рано запела, той во весь день молчать - котра пташка рано заспівала, тій цілий день мовчати. -рый бог вымочит, тот и высушит - який (котрий) бог змочив, такий і висушить (Номис);

4) (в знач. неопред. мест.: некоторый, иной) котрий, которий декотрий, кот(о)рийсь, який(сь); см. Иной 2. [А вб'є котрий у голову слово яке, - де й треба, де й не треба носиться з ним (Тесл.). Як доживе було которий запорожець до великої старости… (Куліш). Живе до котрогось часу (Звин.)]. -рые меня и знают - котрі (декотрі) мене і знають. Надо бы голубей сосчитать, не пропали бы -рые (Чехов) - слід-би голуби порахувати, не пропали-б котрі;

5) который - который, которые - которые (один - другой, одни - другие: из неопределен. числа) - кот(о)рий - кот(о)рий, кот(о)рі - кот(о)рі, який - який, які - які. [А єсть такі гадюки, що мають їх (роги): у котрої гадюки бувають вони більші, а в котрих менші (Грінч. I). І чоловіки коло їх, і діточки: которий - коником грається, которий - орішки пересипає (М. Вовч.). Которих дівчат - то матері й не пустили в дружки, которі - й сами не пішли, а як й ідуть, то все зідхаючи та жалуючи Олесі (М. Вовч.). Дивлюся - в могилі усе козаки: який безголовий, який без руки, а хто по коліна неначе одтятий (Шевч.). Які - посідали на лаві, а які - стоять (Март.)].

* * *

1) ( вопросительное) котри́й; ( какой) яки́й

2) ( относительное - в придаточном предложении) яки́й, що, котри́й

3) ( неопределённое) котри́й, яки́й; ( некоторый) де́котрий, де́який

уплетать)

I. тріскати, лопати, лупити, жерти (жеру, жереш, повел. жери), лигати. [«Сідай та попоїж рибки». - «Тріскай сам, бодай ти не видихав!» (Коцюб.)].

II. Лопать и Лопаться, лопнуть - лопати и лопатися, лопнути, (диал. зап. лопти), лускати, лускатися, луснути, (трескаться) тріскати, тріскатися, тріснути, репати, репатися, репнути, (распадаться) розсідатися, розсістися, розскакуватися, розскочитися, (о посуде ещё) розлупуватися, розлупитися, розколюватися, розколотися, (от мороза, замёрзнув с жидкостью) розмерзатися, розмерзтися; (о почках, бутонах) розпукувати(ся) и розпукати(ся), розпукнути(ся) и розпукатися; (о мног. или во мног. местах) полопати(ся), полускати(ся), потріскати(ся), порепати(ся), порозсідатися, порозскакуватися, порозлупуватися, порозколюватися, порозмерзатися; порозпукувати(ся) и -кати(ся). [Ой, лопнув обруч коло діжечки (Пісня). Всі шклянки полопалися (Звин.). Бараболя не допеклася, а вся полопала (порепалася) (Брацлавщ.). Не пирскай водою! лусне шкло (Звин.). Гладкий аж шкура тріскається (Номис). Стара літературна манера тріскає, і Коцюбинський з неї виходить на ширший світ (Єфр.). Іде він льодом, коли лід репнув (Грінч. I). Не надушуй клепку: обіддя розсядеться! (Звин.). Голова йому розскакується, зуби з рота вилітають (Стефаник). Не повносили молока, а за ніч аж глечики порозмерзалися, - такий мороз удрав (Харківщ.)]. Бомба -ла - бомба лопнула, (взорвалась) вибухла, розірвалася. Горшок -нул - горщик луснув (лопнув, тріснув, розсівся, розскочився, розлупився). Канат -нул - кодола лопнула (луснула, перервалася). Кожа на руках -тся от холодной воды - шку[і]ра на руках репається від холодної води. Сапог -нул - чобіт лопнув (репнув, тріснув, луснув). Стекло - ло, стакан -нул - скло луснуло (лопнуло, тріснуло), склянка луснула (лопнула, тріснула). Струна -ла - струна лопнула (луснула, урвалася). Чирей -нул - чиряк лопнув (тріснув, прорвався). [Тріснув струп поганий (Франко)]. Шина на колесе -нула - шина на колесі лопнула (розскочилася). Наелся так, что боюсь -нуть - так наївся, що коли-б і не розсівся (не луснув); нажерся як не лусну! -нуть от злости - лопнути, луснути, розсістися з (від) злости. [Скригоче, та аж як не розсядеться од злости (Еварн.)]. Хоть -ни - хоч лусни (лопни, розсядься, надсядься). [Нічого не скажу, хоч проси і розсядься (Свидниц.). Не хочу, та й годі, хоч ти надсядься (М. Вовч.)]. Что б ты -нул! - щоб (бодай) ти луснув! щоб (бодай) ти лопнув! щоб ти лоп! Лопни мои глаза! - хай мені очі повилазять! бодай мені очі повилазили! Терпение его -нуло - терпець йому увірвавсь.

* * *

приложить (и прикласть)

1) что к чему - прикладати, прикласти и приложити, (прижимать) притуляти, тулити, притулити що до чого. [Прикладай щільніше одне до одного. Прикладала часом до вікна вухо і напружено слухала Коцюб.). Приложив руку до серця, Тернове віття до серця козацького прикладає. Дай мені смоли, приложити до боку (Рудч.). Приклала (приложила) масти до болячки. Притуляла (тулила) попечену руку до холодної шибки]. -вать печать - притискати (притиснути) печатку, печать до чого. [Моя рука до діл твоїх нових не здужає печаті притискати (Грінч.)]. -вать, -жить руку к чему (подписаться) - підписувати, підписати що, підписуватися, підписатися на чому. -жить руки, работу, старание к чему - прикласти, докласти, доложити рук, праці, дбання до чого. -жить свои знания к делу - прикласти своїх знаннів (свого знання) до діла. -жить науку к производству - прикласти науку до виробництва. Ума не -ложу - ради не дам (собі). [Ради не дам, що мені робити]. -дывать, -ложить к губам что, губы к чему (отведать) - при[до]туляти, при[до]тулити що до губів, губи до чого, (пригубить) пригублювати, пригубити що;

2) -дывать, -ложить что к чему - додавати, додати, долучати, долучити, приточувати, приточити що до чого; см. Прилагать, Приложить, Присоединять. [Цього документа треба долучити до справи. Пишучи-ж постановив я собі не то що джерело вказувати, та тут-же з його виписку приточити (Куліш)];

3) (добавлять) докладати, докласти, доложити чого, що. [Грошей тих не вистачило - довелося своїх докладати];

4) (примерять, применять) прикладати, прикласти що до кого, до чого. [Чуже лихо до себе прикладай]. -ть прозвище - докладати, докласти, прикладати, прикласти, приложити прізвище, (насмешл.) докладку (прикладку) кому. [Вона мене злодійкою узива і всякі докладки доклада (Квітка). Хто-ж це тобі таке прізвище приложив? (Стор.)];

5) -вать - вигадувати, брехати; см. Выдумывать, Врать;

6) -дывать, -класть (пристраивать камен. кладкой) - примуровувати, примурувати що до чого. -класть крыльцо - примурувати ґанок. Прикладываемый - прикладаний, докладаний, (прилагаемый) додаваний, долучуваний. Приложенный и прикладенный - прикладений, докладений; доданий, долучений.

* * *

несов.; сов. - прилож`ить

1) приклада́ти, прикла́сти и поприклада́ти; ( прижимать) притуля́ти и тули́ти и приту́лювати, притули́ти и попритуля́ти

2) (прибавлять, присоединять) додава́ти, дода́ти и пододава́ти, доклада́ти, докла́сти; диал. приклада́ти, прикла́сти

1. сила, міць, снага ВН-К,М, СГ, СК.

2. важкий, тяжкий, скрутний, важко, тяжко ВН-К, М, СГ, СК; кӱч иш важка робота К; маа кӱч мені важко П; маңа эди бек кӱч мені було дуже тяжко ВН; наз да кӱч боса як би важко не було СМ; кӱч йере хал- опинитися в тяжкому становищі К.

3. труднощі, неприємність, прикрість, горе ВН-К,М, СГ, СК; бек балабан кӱч дуже велике горе СБФ; кӱчлен з трудом, насилуМ; пек кӱчӱне кельди йому дуже не сподобалося Г.

4. дуже; кӱч сувух дуже холодно У; пор. гӱч.

1. prep

1) для

2) протягом

3) до; в, у; на

4) задля, заради, за, на, для

5) від, через, з-за, за, з

6) замість, за

7) на

8) на честь

9) (для того) щоб

10) до

11) щодо

2. conj

тому що; бо

* * *

1) у часовому значенні вказує на тривалість протягом; термін, на який розрахована дія на

2) у просторовому значенні вказує на місце призначення в, до; відстань, протяжність

3) указує на мету, намір для, за, на; об'єкт прагнення, надії, бажання, пошуків до, на; передається непр. відмінками; особа або предмет, до якого відчувають любов, прихильність, ворожість до; призначення предмета або особи, їх придатність для чого-небудь для; засіб, ліки проти чого-небудь

4) указує на особу, іноді предмет, на користь якої або на шкоду якої відбувається дія для; передається дaв. відмінком; особа або предмет, на підтримку або на захист яких виступають за

5) указує на причину або привід вiд, за, через; по

6) указує на заміщення, заміну замість, за; використання як чого-небудь як; передається орудним відмінком; особу або предмет, прийняті за інші за; представництво у виборній організації від групи осіб, виступ від чийого-небудь імені від, за; місце роботи наймача

7) указує на ціну за; предмет обміну на, за; розмір суми на; винагороду за

8) указує на співвідношення або протиставлення на

9) указує на наявність особливих умов для

10) що стосується, по відношенню до

11) викор. у конструкції for + iм. /зaйм. / + інфінітив, що передається підрядним реченням, а також дaв. відмінком іменника або займенника е інфінітивом

12) дiaл.,; aмep. на честь ( кого-небудь)

13) у сполученнях

cj вводить частини складних речень або самостійні речення тому що

1) жалюгідно

2) нещасно

3) погано, кепсько

4) нікчемно; мізерно

5) сумно

6) дуже, жахливо, страшенно

* * *

1) жалюгідно, нещасно [див. miserable]

2) дуже, жахливо

1. n розм.

зігрівання

2. adj

1) теплий; зігрітий; підігрітий

2) жаркий

3) палкий; сердечний, щирий

4) розпалений, розгарячілий; збуджений

5) пристрасний, гарячий, запальний

6) дратівливий, дразливий

7) нескромний; хтивий, похітливий

8) розм. добре влаштований

9) розм. слабоактивний (про радіоактивні речовини)

10) жив. теплий (про колір)

11) мисл. свіжий, гарячий (про слід)

12) перен. близький до мети; що стоїть на правильному шляху

3. v

1) гріти; нагрівати; зігрівати; підігрівати

2) грітися; нагріватися; зігріватися; підігріватися

3) розпалювати, надихати; пожвавлювати

4) пожвавлюватися

5) відчувати інтерес (симпатію, прихильність, ласку); співчувати

6) розм. відшмагати, відлупцювати; віддубасити

* * *

1) зігрівання

2) тепле приміщення

1) теплий

2) розігрітий

3) теплий

4) гарячий

5) жагучий, палкий, гарячий

6) запальний, дратівливий

7) нескромний; похітливий

8) добре влаштований

9) небезпечний, важкий

10) живий теплий

11) миcл. гарячий ( про слід)

12) свіжий ( про запах)

13) близький до мети, що стоїть на правильному шляху (з дитячої гри "тепло е холодно")

1) ( warm up) гріти; нагрівати, зігрівати; розігрівати

2) ( warm up) надихати; пожвавлювати

3) (to, toward) відчути симпатію ( до когось), інтерес

4) cл. побити (to warm smb 's jacket)

брызнуть бризкати, прискати, сов. приснути, пи[о]рс(ь)кати, сов. пирснути, шпувати; ляпати, сов. ляпнути; крапати, накрапати. [Дощ крапле, накрапає, бризкає. З уст прискає піна. Шпувати (порськати) білизну, долівку. Пирснула мені в лице холодної води. Ляпнув сметаною]. Брызнуть сильно, струёй - приснути, сикнути, ци[ю]ркнути, чвиркнути, свиснути. [Кров з лиця, як не присне. Кров так і сикнула (чвиркнула, свиснула)].

* * *

несов.; сов. - бр`ызнуть

выбить вибивати, вибити [Вибив шибку в вікні. Клин клином вибивають. Град вибив жито], збивати, збити, побити. [Град побив жито]; (дверь) виважувати, виважити, висаджувати, висадити, вибивати, вибити; (ногами траву, посев) витолочувати, витолочити, потолочити, витовкти; (выбойку) вибивати, вибити; (дробь зубами) сікти зубами. [Холодно мені, аж зубами січу].

* * *

несов.; сов. - в`ыбить

1) вибива́ти, ви́бити; (вытаптывать посевы, всходы и др.) витоло́чувати, ви́толочити, сов. столочи́ти, ви́товкти, стовкти́, збива́ти, зби́ти

2) ( ударами очищать) вибива́ти, ви́бити, витрі́пувати, ви́тріпати

1) (бестелесное существо, доброе или злое) дух. [Янголи - небесні духи]. Злой дух (дьявол) - нечистий дух, нечистий, нечиста сила, враг. Злой дух в виде призрака, морочащий людей - мара (ув. марюка, марище), мана. [Мара його обмарила. Згинь ти, марюко!]. Духи (привидения, призраки) - духи, привиди. [Кругом духи, маняки, відьми та русалки (Кул.)];

2) (душа, духовн. начало, направление, решимость) дух. [Малі тілом, та великі духом (Ном.). Багатство духа. Якимсь пантеїстичним духом обвіяна поезія Кримського (Єфр.). Нову статтю написано в тім самім дусі]. Русский и польский дух - русчина і польщина (Кул.), руськість і польськість. Воспрянул -хом кто - дух вступив у кого, піднісся духом хто. [В мене аж трохи дух вступив (Франко)]. Падать, пасть -хом - занепадати духом, сов. занепасти духом. Поднять дух, придать духа - додати кому духа[у], відваги, духу піддати. Собраться с -хом - набратися духу (смілости, відваги), добрати смілости, зібратися на відвагу (Стеф.). Упадок -ха - підупад духу, зневір'я. [Хвилинне зневір'я не розбило ясного світогляду письменника (Єфр.)]. Упавший духом - занепалий духом. Не хватило духа - не стало відваги;

3) (расположение, настроение) дух, гумор, настрій (р. -рою). [У веселому дусі (настрої)]. Не в духе - не в доброму дусі, не в доброму гуморі, в поганому настрої. Не в духе быть - матися на дусі погано, не в доброму дусі (гуморі, настрої) бути [На дусі він мавсь препогано], (насмешл.) он не в духе - у нього муха в носі;

4) (дыхание) - дух, віддих, дихання. [Над ним воли своїм духом дихали (Чуб.)]. Дух захватывает - дух захоплює (захопляє), дух забиває (займає), дух спирається (запирається). Дух захватило - сперло (зіперло) дух, захопило дух, перехопило дух, забило дух, запнуло дух, дух занявсь, дух забивсь. Перевести дух - віддихатися, віддихати, віддихнути, -ся передихнути, відсапати, -ся, відсапнути, -ся, звести дух. [Дайте мені дух звести (М. Вовч.)]. Притаить дух - затаїти (заперти, затамувати) дух (віддих), мовчати й тихо дихати. Испускать (-тить) дух (умирать) - пускатися (пуститися) духу, спускати (спустити) душу, зітхнути или визіхнути духа, спускати (спустити) дух, (опис.) богові душу віддати;

5) (пар) пара, дух. [Дихнеш, то пару (дух) видко, - так холодно в хаті];

6) (запах) дух (ум. душок, р. -шка), пах. [Куривсь для духу яловець (Котл.). Вовчий дух. Національний душок. Московський дух]; (вонь) поганий дух, сморід (р. -роду). Тяжёлый дух - важкий дух (напр., у кімнаті). Идёт дух - чути, вже чути. [Цього сала не беріть: уже чути];

7) (быстрота) дух, мент, мах. В один дух - удух. [Завтра удух були-б удома (М. Лев.)]. Во весь дух - що-духу, (фамил.) на всі заставки. [Що-духу бігти]. Духом, душком - духом, душком, одним духом, за один дух; вмах, миттю, вмент. [Душком винив пиво (Коц.)]. Живым духом - живим махом; одна нога тут, друга там. Что есть духу - скільки духу, що дух у тілі (М. Вовч.), на всю витягу. Вольный дух (умерен. теплота в хлебн. печи) - легкий дух;

8) (исповедь) сповідь (р. -ди). Быть на духу - на сповіді бути, сповідатися, сов. висповідатися. Итти на дух - до сповіди йти. Ни слуху, ни духу о нём - слухи загули за ним, ні звістки, ні чутки про нього, ні слуху, ні вісти про нього, слід за ним загув.

* * *

1) дух, -у

2) миф. дух, -а

3) ( дыхание) дух, -у; по́дих, -у, ві́ддих, -у, ди́хання

4) ( воздух) дух, -у

5) ( запах) дух, -у; пах, -у

нрч. моторошно, мло[і]сно, нудно, сумно, журно, (зап.) маркітно. [Прокинувся я, - холодно мені так, моторошно (Тесл.). Чогось їй стало млосно й нудно (Квітка)].

* * *

потреба, (потребность) потріб (-би), (ум. потрібка), треба (-би), потребина, (нужда) нужда, (польза, редко) пригода. [Їхати не треба було, але Корній вигадав потребу (Грінч.). Купив оце й я собі на потріб дерева (Сл. Гр.). У нас іде на потріб липа ціла, а не колена (Брацл.). Для своєї потрібки (Борзенщ.). Все продав, а пуд собі залишив на свою потрібку (Звин.). Мій дім обмислен (снабжён) сріблом-золотом про всяку требу (Куліш). На будову громадського намету і на всякі потребини його (Біблія). Нужди у всякого є: кому хліба, кому до хліба (Кониськ.). Годувала собі дочку для своєї пригоди, щоб принесла із криниці холодної води (Макс.)]. -ность в чём - потреба в чому и чого. -ность к кому - діло до кого. [Є дільце, дядечку, до вас (Глібів)]. Естественная -ность - а) природна[я] (натуральна) потреба; б) (испражнение) своя потреба (потріб). Крайняя, неотложная -ность - велика (конечна, пильна) потреба в чому, чого; конечність, доконечність (-ности). [Конечна є потреба, заміри ваші знать (Самійл.). Важливість і доконечність задуманої роботи (Н.-Лев.)]. Без -сти - без потреби, безпотрібно, (без дела) без діла. [Прошу без потреби не заходити до кабінету (Київ). Нікчемно й безпотрібно порубавши свій ліс (Основа 1862). Без діла не люблю я до його ходити (Київ)]. Для какой -сти? - за-для якої потреби? на (про) яку потребу? нащо? навіщо? про що? [«Дай я нап'юся мандрагори?» - «Про що, царице?» (Л. Укр.)]. По мере -сти - в міру потреби, як до потреби. [Вдається, як до потреби, до мови стислої (Рада)]. По встретившейся -сти - зважаючи на (таку) потребу; тому, що трапилася (виникла) потреба. По миновании -сти - а) (в будущем) коли (як) мине потреба; б) (в прошедшем) коли (як) минула потреба. Для своей, иной -сти - на свою потребу (потрібку), про свою потребу, (текущей: на свою обихідку), на иншу потребу. [Закупки на свою потрібку (Н.-Лев.). Про його потребу я дав йому (Звягельщ.)]. В случае -сти - в потребі; коли (як) буває (в наст. ещё: є, в прошл.: бувала, траплялася, в будущ.: буде, виникне, трапиться) потреба: коли що; як потреба вкаже (в будущ.); (книжный оборот) в разі потреби. [І грішми і худобою в потребі зазичить (Франко). До рідної мови може письменник докладати в потребі і чужих слів (Рада). Президент Академії скликає, коли бува потреба, спільні зібрання (Стат. Ак. Н.). Ми, коли що, і до царя не заблудимо (Кониськ.)]. Смотря по -сти - а) (когда, если надо) коли (як) треба; б) (сколько надо) скільки треба. Какая ему -ность знать это? - нащо (навіщо) йому знати це? Иметь -ность в чём - мати потребу в чому, потребувати чого. [Не потребуєм їй того казати, що ти рабиня (Л. Укр.)]. Нет -сти - нема на що, нема чого, нема потреби. [Нема на що тут це записувати (Грінч.). Нема чого похваляти се (Грінч.)]. В этом нет -сти - в цьому (на це) нема потреби. Мне в этом нет -сти - я цього не потребую; мені це без потреби. Явилась -ность - виникла (трапилася, зайшла, є) потреба.

* * *

почути (редко спочути), (восчувствовать) відчути, учути; (зачуять) зачути, (ощутить) почутити що. [Бий його дужче, щоб почув (Харк.). Незабаром вона очутилась і почула, що їй холодно і бік у неї болить (Грінч.). Він відчув серцем той крик розпуки (отчаяния), що глибоко таївся в серці його народу (Коцюб.). Тепер і пани вчули, що хліб родить на мозолях (Кониськ.)]. -вать себя как-л. (напр. хорошо, плохо, молодым и т. п.), по себе что-л. - почутися як (напр. добре, зле, молодим і т. ин.), що. [Почулася, що не може йти, що не зможе ввійти в ту хату (Грінч.)]. -вать боль в ноге - біль у нозі відчути, почути, почутити. -вать в себе влечение к чему - почути в собі потяг до чого. -вать в себе (свои) силы, любовь - почутися на (своїх) силах (на силі и на силу), на любові. [(Квітка) почувсь на своїх власних силах і дав добру ознаку свого великого дару (Куліш). Надто вже багато людей почулося на любові до України (Рідн. Край)]. -вать утомление, голод - почутися на втому, на голод. -вать влечение к добру, злу - почутися на добре, на зле. [Так співай, щоб чоловік на добре, а не на зле почувся (Куліш)]. -вать свой живот, руки и т. д. - почутися живота, руки. [Почуєшся живота, як іззіси (Борз.)]. -вать себя беременною - почутися. [Я вже почулась (Гр.)]. И не -вал, как заснул - і не зчувся, як заснув. Дать себя -вать - см. Давать. -вать расположение, симпатию, склонность к кому-л., к чему-л. - сподобати, уподобати собі кого, що, прихилитися, привернутися до кого, до чого. [А я відразу привернулась до тебе серцем за твою лагідність (Л. Укр.). Княгиня хутко до його прихилилась (Стор.)]. -вать пресыщение жизнью, наслаждениями и т. д. - знудити світом, втіхами і т. д. Почувствованный - почутий, відчутий, учутий, зачутий. -ться - почутися, учутися. В его словах мне -лось что-то…- в його словах мені почулося (вчулося) щось… Ошибка эта -вуется нашими потомками (отзовётся) - помилка ця нашим нащадкам очутиться, дасться в знаки.

* * *

привести и привесть

1) приводити, привести, припроваджувати, припровадити, (во множ.) поприводити, поприпроваджувати кого куди, до кого, до чого. [Приводить він до того дерева вовків (Рудч.). Узяв її старий жовнір за білую руку, припровадив Каньовському на велику муку (Гр.)]. -ведите его ко мне - приведіть його до мене. Если откажется, силою -ведите его сюда - якщо відмовиться, то силою припровадьте його сюди;

2) доводити, довести, призводити, призвести, приводити, привести до чого, справляти, справити, спроваджувати, спровадити, (являться причиной, содействовать) спричинюватися, спричинитися до чого. [Який добрий у Київі був ґрунт для громадських організацій і як він справляв їх до національного питання, бачимо з того, що… (Єфр.)]. -водить (-вести) дело к концу, к окончанию - доводити (довести) справу до кінця, до краю. Всё это -водит к тому, что… - все це доводить (при(з)водить, спричинюється) до того, що… [Безупинна праця важка та хатнє лихо за останні роки призвели до того, що давня та слабість знов повернула (Єфр.). Замість щоб зробити велику користь, «Крашанка» вчинила тільки шкоду, привівши до того, що люди почали перебирати старі кривди (Грінч.)]. Одинаковые причины всегда -водят к одинаковым следствиям - однакові причини призводять завжди до однакових і наслідків (Єфр.)]. -водить к недоразумениям, к нежелательным последствиям - доводити (довести), призводити (призвести) до непорозуміннів, до небажаних наслідків. [Коцюбинський давав такі иноді вказівки, які доводили потім до явних непорозуміннів (Єфр.)]. -вести к моральному падению, к погибели, к тюрьме - призвести до морального занепаду, довести до погибели, завести в погибель, до тюрми. [Гляди тільки, щоб тебе сі думки не завели у погибель (Квітка). Всі ті в його житті події, що завели його в кінці до тюрми (Васильч.)]. -вести к мысли, к предположению кого - навернути кого на думку, на гадку. Это -вело меня к твердому убеждению - це довело мене до твердого переконання. -водить (-вести) своё намерение, замысел в исполнение - доводити (довести) до діла, справдити свій намір, задум. [Чи був-же у нас такий случай, щоб ми свій задум до діла довести зуміли потай Риму (Куліш)]. -вести в исполнение приговор, решение суда - виконати присуд, вирок суду. [Тепер я сам обстоюю за тим, щоб виконати присуд той негайно (Грінч.). Руфін заздалегідь приймає вирок і просить виконать його скоріше (Л. Укр.)]. Куда -ведёт нас эта тропинка? - куди виведе нас ця стежка?;

3) (ссылаться на что-л.) наводити, навести (во множ. понаводити), подавати, подати, приточувати, приточити що. -водить примеры, факты, доводы, доказательства, причины, соображения и т. п. - наводити приклади, факти, доводи, докази, причини, мірковання. [Наведу хоч один приклад (Грінч.)]. -водить текст, отрывок, цитату из какого-л. автора, источника - наводити, подавати текст, уривок, цитату з якого автора, джерела. [Але нехай далі говорять сами автори, - подаю їх статті повним перекладом (Грінч.)]. -веду здесь его слова - наведу (подам) тут його слова. Журнальная статья, которую -водим ниже - стаття з часопису, котру подаємо (наводимо) далі;

4) -водить кого-л. в чувство, в сознание, в память - приводити, привести до пам'яти, до притомности кого, тверезити, отверезити, очутити, опам'ятати кого. [Це очутило трохи Корнія; він підвівся і махнув рукою (Грінч.). Скількись шклянок холодної води, висипаної йому на голову привели його до притомности (Крим.)]. -вести в восторг, в восхищение кого - кинути в захват, захопити кого. -вести кого в уныние - засмутити кого, завдати суму кому. -вести о отчаяние - в розпач (в)кинути кого, до розпачу довести кого. -вести кого в (крайнее) удивление в изумление - (великим дивом, надзвичайно) здивувати кого. -водить, - вести в ужас кого - сповняти, сповнити жахом кого, завдавати, завдати (и наганяти, нагнати) жаху, страху кому, жахати, вжахнути кого. -водить в негодование - обурювати (обурити) кого. -водить в ярость - лютити, розлютити кого, роздратовувати, роздратувати кого. -вести кого в тупик, в затруднение, в замешательство - загнати кого на слизьке, на лід посадити. -вести в краску кого - засоромити кого, завдати сорому, стиду кому. -вести к послушанию - до послуху кого довести. -вести в порядок что-л. - упорядкувати що, лад (порядок) дати чому, зробити лад в чому; срв. Порядок. -вести в беспорядок что-л. - до безладу довести, призвести що, (дела, счета, мысли) заплутати (справи, рахунки, думки). -вести в хорошее состояние - довести до пуття, навести на пуття. -вести в разорение кого - до руїни довести кого. -водить в движение что-л. - давати (дати) рух чому, пускати (пустити) в рух що, двигати (двигнути) що, дати розгін чому. [(Розум) страшну машину сю спорудив і вміє двигати важким знаряддям (Куліш)]. -водить, -вести кого к присяге - брати (взяти) з кого присягу, відбирати (відібрати) від кого присягу;

5) доводити, довести, дати. Не -веди Господи - не доведи Господи (Боже). Не -вёл Бог увидеться с ним - не дав Бог з ним побачитися. -ведёт ли меня Бог побывать в тех местах? - чи дасть мені Бог побувати в тих місцях?

6) приводити, привести. Корова -вела телёночка - корова телятко привела;

7) арифм. - зводити, звести до чого. -вести дроби к одному знаменателю - звести дроби до одного знаменника. Приведённый -

1) приведений, припроваджений;

2) доведений, при(з)ведений;

3) наведений, поданий. -ные выше слова - наведені попереду слова;

4) арифм. - зведений.

* * *

несов.; сов. - привест`и

1) приво́дити, привести́ и поприво́дити

2) (данные, примеры, чужие слова) наво́дити, навести́; ( представлять) подава́ти, пода́ти

3) (в движение, в равновесие) надава́ти, нада́ти (чого), приво́дити, привести́ (в що, до чого)

4) ( к чему - служить причиной) спричиня́ти и спричи́нювати, спричини́ти (що), спричиня́тися, спричи́нюватися, спричини́тися (до чого, чому), приво́дити, привести́ (до чого); ( вести к отрицательным результатам) призво́дити, призвести́ (до чого); ( вызывать) виклика́ти, ви́кликати (що)

5) ( во что - доводить) дово́дити, довести́ (до чого); ( повергать) укида́ти, уки́нути (в що); ( причинять) завдава́ти, завда́ти (чого, що)

6) мат. зво́дити, звести́; не приведи́

принять

1) что - приймати, прийняти, (зап.) приймити, (брать) брати, взяти, (получать) відбирати, відібрати, отримувати, отримати то. [Гроші на пошті приймають до другої години (М. Гр.). Подарунків не прийняв. Прийми мою мову немудру та щиру (Шевч.). Вони прийняли і зрозуміли, що я зійшов од тебе (Єванг.)]. Кто -нял почту? - хто прийняв, отримав пошту?;

2) кого - приймати, прийняти кого, (о мн.) поприймати; (приветствовать) вітати, привітати кого. [Нікого він до себе не приймав (Мирн.). Його на сім світі ніхто не прийма (Шевч.)]. Приймай мою вірную дружину за рідну дитину (Пісня). Журилися муж з жоною, що дітей не мали; далі взяли та й під старість сироту прийняли (Рудан.). Ой ти тихий Дунай, моїх діток поприймай (Пісня). Президент прийняв послів, делегатів. Добре, коли Господь прийняв: перестала жити, та й терпіти перестала (М. Вовч.). Його й земля не приймає. І ти вітаєш його в свойому домі? (Мова)]. -мать, -нять гостей (с угощением) - вітати, при[по]вітати, приймати, прийняти, гостити, при[по]гостити, шанувати, по[при]шанувати кого (гостей) чим; (об обрядовом приёме гостей) відбувати, відбути кого (гостей). [Раз багаті хазяї цигана приймали і тут йому на біду щільник меду дали (Руд.). Чим-же він буде гостей гостити? (Грінч.)]. -нять как гостя - прийняти як гостя, пригостити кого. У меня нет времени -мать (угощать) этих гостей - мені ніколи з цими гостями гоститися. -ть прошение, жалобу, заявление и т. п. - приймати, прийняти прохання, скаргу, заяву и т. п. -ть работу, заказы - приймати, брати роботу, замовлення. [В одній світлиці шили та приймали роботу (Кониськ.)]. -нять дела, товар, дрова - прийняти справи від кого, крам, дрова. [Привозили дрова і треба було приймати (Коцюб.)]. -ть лекарство (вообще) - заживати, зажити ліків; (пить) пити, випити; (глотать) ковтати, ковтнути ліки. -нять кого по делу - прийняти кого у справі. Доктор -ет от -трёх до шести - лікар приймає від третьої години до шостої. Он -нял меня холодно - він прийняв мене непривітно. -ть во внимание - брати (взяти) кого, що до уваги, на увагу, під розвагу, на думку, з[у]важати, з[у]важити на кого, на що; срв. Внимание. -ть в соображение, в расчёт - брати (взяти) до уваги (на увагу), до рахуби що, оглядатися и оглядуватися на кого, на що; срв. Соображение, Расчёт. -ть к сведению - брати (взяти) до відома, брати (взяти) на замітку що; срв. Сведение. -ть в хорошую, дурную сторону - за добре, за зле (лихе) брати, взяти що. -ть на свой счёт - а) (расходы) брати (взяти) на себе, брати (взяти) кошти на себе, брати (взяти) на свій кошт; б) (отнести к себе) брати (взяти) на свій карб, прикладати, прикласти до себе, приймати, прийняти на себе. [Моя байка ні бійка, ні лайка: нехай ніхто на себе не приймає (Боров.)]. -ть план, проект - ухвалювати, ухвалити план, проєкт (и проєкта). -нять закон, резолюцию - ухвалити закон, резолюцію. -ть известное решение, решение что сделать - ухвалювати, ухвалити певну постанову (см. Решение), ухвалювати, ухвалити, урадити, покласти що зробити. -ть намерение - брати, взяти намір; (намериваться) намірятися, наміритися (що зробити). -мать меры - уживати (ужити) заходів, робити заходи що-до кого, що-до чого, проти кого, проти чого. -мать соответствующие меры - уживати належних заходів. -ть меры предупреждения - уживати, ужити запобіжних заходів; (предупреждать) запобігати, запобігти чому. -ть чью-л сторону - ставати, стати на чий бік, тягти, потягти за кого, тягти, потягти за ким (и за кого), руч, руку тягти, потягти на ким и за кого. -мать под своё покровительство - брати (взяти) під свою опіку, під свою руку кого. -нять что (труд) на себя - взяти що (працю) на себе. [Увесь клопіт він узяв на себе (М. Грінч.)]. -ть на себя обязательство - взяти на себе зобов'язання. -нять вину на себя - взяти на себе провину, перейняти на себе вину (провину), на себе сказати. [Параска на себе сказала і батько не лаяв (Грінч.)]. -нять смерть, муки - прийняти смерть, муки за кого, за що. -ть к сердцу что - брати, взяти до серця що. -мать к сердцу чью участь (заботиться о ком) - журитися ким. -ть участие в чём-л. - брати, взяти участь у чому. [Вся вона (природа) бере участь у подіях і переживаннях людських (Єфр.)]. - ть в шутку - брати, взяти що за жарт. -ть в серьёз - брати, взяти що за правду. -нять как должное - прийняти як належне. -ть на службу - приймати, прийняти кого на службу (посаду). -нять место (должность), команду - об(ій)няти посаду, уряд, команду, стати на посаду, заступити посаду. -нять в школу, на курсы - прийняти до школи, на курси, записати до школи, на курси кого. -нять в союз, в партию - прийняти до спілки, до партії и у спілку, у партію кого. -нять кого в своё общество - прийняти кого до свого гурту (товариства). -нять кого в товарищество (в компанию) - прийняти кого у товариство (у спілку), до товариства (до спілки). -нять предложение - прийняти, (одобрить) ухвалити пропозицію. - мите уверение в чём - прийміть у[за]певнення, будьте певні що-до… -нять на квартиру кого - у сусіди пустити кого, прийняти в комірне кого. -ть у родильницы - брати, взяти дитину у кого, бабувати, бабити в кого. [Баба Оксана у мене усіх дітей брала (Черніг.). Бабувала у його жінки (Рудч.)]. -нять крещение, причастие - хрест (святий) прийняти (на себе), хре[и]ститися, запричаститися. -нять веру, православие - уступити у віру, у православну віру. -нять учение, закон (последовать им) - понимати, поняти науку, закон від кого. [А люди приходили молитися до його, вони од його поняли закон (Кримськ.)]. Душа не -мает (противно) - душа не приймає чого, з душі верне. [Їв-би очима, так душа не приймає (Чуб.)];

3) (брать во внимание) что - зважати, зважити, уважати, уважити на що. [Зважаючи на те, що національний нелад у Австрії спиняє усякий політичний поступ… (Грінч.). Ти знатимеш, яка у мене думка, уваживши, що тут мене спіткало (Куліш)]. Добрые советы -май - на добрі поради зважай, добрі поради приймай;

4) -ть (известные формы, вид, значение и т. п.) - набирати, набрати, прибирати, прибрати чого (певних форм, вигляду, значення і т. п.). [Криза певних і виразних форм ще не прибрала (Н. Рада). Він раптом набирає гоноровитого вигляду (Крим.). Він не сподівався, що розмова набере такого характеру (Крим.). Дим розвіється, і речі знов приберуть справжніх натуральних форм (Єфр.)]. -нять серьёзный вид (о человеке) - споважніти. Дело, разговор -мает, -няло (-нял) другой (иной), хороший, дурной оборот - справа, розмова повертає, повернула на инше, на добре, на лихе. -ть направление, течение - набирати напрямку, течії;

5) -ть кого, что, за кого, за что - вважати, вважити кого, що за кого, за що, брати, взяти кого, що за кого, за що, приймати, прийняти що за що. [Мене часто вважають за мого брата. Вигадку вважив за правду (Яворн.). Кум був у жупані, так він і взяв його за пана (Кониськ.). Я хтів вивідати в баби, за кого вона нас бере (Кониськ.). За зневагу старий боярин візьме, як не вийдеш (Л. Укр.). Захарові слова він узяв за посміх із себе (Кримськ.). І стільки розуму в себе в голівці мала, що за живу тарань солоної не брала (Куліш). Як не прийме біг гріхи за жарт, то буде шелесту багато (Ном.)]. -нять за иностранца - взяти кого за чужоземця. -ть за правило - брати, взяти за правило; срв. Поставлять правилом. -мать за основание - брати як основу (як підвалину), класти основою. [Провідною думкою своїх нарисів кладу принцип громадського слугування письменства народові (Єфр.)];

6) (убирать) приймати, прийняти, при[за]бирати, при[за]брати, (многое) поприймати, попри[поза]бирати що; срв. Убирать, Взять. [Прийми звідси стілець (и стільця). Хліб лежить, - от я зараз поприймаю (Грінч. I). Забери книгу з столу]. -мать что с дороги - приймати що з дороги. Принимаемый - прийманий. Принятый и принятой - прийнятий; привітаний; пригощений; (о лекарстве) зажитий; узятий (до уваги, на себе); ухвалений (закон, проєкт), ужитий; з[у]важений; уважений за кого, за що; прийнятий, при[за]браний звідки. -няты решительные меры - ужито рішучих заходів проти кого, проти чого.

* * *

несов.; сов. - прин`ять

1) прийма́ти, прийня́ти и диал. приня́ти и прийми́ти

2) ( брать) бра́ти, взя́ти

3) ( встречать) зустріча́ти, зустрі́ти и зустрі́нути

4) (закон, проект) ухва́лювати, ухвали́ти, прийма́ти, прийня́ти

5) (что - получать форму, название) набира́ти, набра́ти (чого), прибира́ти, прибра́ти; ( приобретать) набува́ти, набу́ти (чого)

6) (присваивать себе, брать на себя) перейма́ти на се́бе, перейня́ти на се́бе, прийма́ти на се́бе, прийня́ти на се́бе

7) ( считать) вважа́ти (несов.), прийма́ти, прийня́ти; ( признавать) визнава́ти, ви́знати; ( воспринимать) сприйма́ти, сприйня́ти; ( предполагать) припуска́ти, припусти́ти

8) (убирать, уносить) забира́ти, забра́ти

9) ( впитывать) вбира́ти, увібра́ти; \принимать

1. повітря, атмосфера, небо; ава булут небо хмарне Б; ава булутлады т'ельди небо захмарило У; ава ачылый розгодинюється, небо відкривається Г; авада думан надворі туман СБ; авадан учан хушлар птахи, що летять по небу СК.

2. погода; дӱн ава бозулду учора погода зіпсувалася СГС; ава ахшамға бузулду надвечір погода зіпсувалася СБФ; ава пек кӱнеш погода дуже сонячна Г; бӱгӱн ава салхын дӱгӱль сьогодні не холодно СГС; ава хутруй погода казиться НКД; йаман ава йахшы болий, йаман йисан йахшы болмай негода розгодиниться — погана погода стане хорошою, погана людина хорошою не стане СБФ; йахшы ава добра погода ВН; пӱсӱр ава негода К.

3. клімат; велаат авасы місцевий клімат Г.

4. мелодія; ава чалграти мелодію; бериң, мен дэ бир ава чалайым дозвольте, я теж зіграю якусь мелодію СБ.

5. танок, танець; авур ава повільний танець ВН, СМ; җыйын ава спільний танець СМ, К; йеңиль ава легкий танець ВН, СМ; урум авасы урумський танець СМ; хол кӧтэрген / кӧтэрд' ен ава вид хайтарми — танець із піднятими на рівень плечей руками ВН / СМ, К.

(арды / арты)

1. зад, тил, задня частина, задниця; спина; башның арты тильна частина голови; потилиця (див. эңсе) СБ; хырсызын арты хулуш у злодія в заду дірка — він усього боїться СМ; артлен айлян- повертатися задом СМ; артымдан з-поза моєї спини СБФ; хылдан урба кийинди артына вона одягла на себе — на спину волосяницю Г.

2. задній СБ, Б, Г; ард айах задня нога, задні ноги СК; арт айахлары ӱстне отур- стояти (букв. сидіти) на задніх лапах СБ; арт кӧпчек / кӱпчек П, Б, СЛ, СГ / СБ заднє колесо; арт сыра задній ряд О.

3. сл. ім. задня частина; оғлан, йезме ардыма — бендэн саңа файда йох хлопче, не ходи за мною, від мене тобі користі не буде СМ; бизим артымыз ға услід за нами СБ; ардна / арт (ы) на за ним, позад нього, ззаду, позаду Г-СК / ВН-У; эм ардына, эм ӧгдэ і позаду, і спереду К; бир бири артна один за одним СБ; бир бир ардындан один за другим ВН; онун артна за ним ВН; Ростов-Дондан артна Нахичевань бар за Ростовомна-Дону є Нахічевань П; руль артна за кермом У; эв артына за хатою У; эв ардына эт'и дал за хатою дві верби ВН; айдан, ағалар, шини мем ардымдан ходімте, панове, тепер за мною Г; ардына айлянармансипирт' обертатися назад Б; артыңа атханың алдыңа чығай СБЧ, артна ташлағаны ӧгне чыхай СМ, артна ташлаған ӧгне чыхай Б що посієш, те й пожнеш — кинуте позаду зустріне тебе попереду; малынызы битирсениз онун ардына якщо потратите свій товар на нього Г; брахый чалачын ардна кидає за курінь СК; ардымдан д'елий іде за мною СБ; җеттилер артына вониїх наздогнали ВН; шоп сенин ардындан йетишмеэ щоб устигнути за тобою СГС; у бек йӱрий балларның артына вона дуже дбає про своїх дітей НБЄ; йӱрӱй бу мал артна доглядає за цією худобою СБ У; артындан йӱр- ходити за кимось О; артларындан бир адам кӧзетий один чоловік стежить за ними П; стол артына / артна отур- сідати до столу, сидіти за столом Б / СМ; т'елинне т'ийев отруй стол артна наречена з женихом сидять за столом Б; энди оон ардындан салхын су ич тепер про нього забудь — попий за ним холодної води СГ; тутай ардындан хапає ззаду СЛ; артымыздан т'елир эди він ішов услід за нами ВН; бир бир артынан т'ель- іти одне за одним Б; т'елий таванын ардындан іде в наш бік по горищі Г; артына т'ет- іти слідом за ким СБЧ; йип йинениң артына т'етий нитка снує за голкою СБЧ; олан ардындан атнен т'етий хлопецьїде за ним на коні Б; т'итий оларын ардындан іде за ними СГ; оон ардына хайттых ми повернулися слідом за ним СЛ; артна хал- відставати П; сендэн коп артна халмам від тебе далеко не відстану СБ; артына халған тоз-топрах хто відстає, тому дістається пилюка й багно СБЧ; мен ӧле дэ арттан халдым я й так відстав СГС; стол артына хой- посадити за стіл У; артындан хувай он алты атлы за ним женуться шістнадцять вершників СБ; ардына хувуп т'ет- наздоганяти Б; чыхай артындан виходить за ним СМ; …